четвер, 18 грудня 2014 р.

Дивовижна професія- вчитель! Є сорок п’ять хвилин на уроці та дорогоцінні хвилини між ними та після них,щоб виховати в кожній дитині власне «я»,навчити жити в гармонії,ніколи не бути байдужими. Л.М.Толстой писав, що вчителю достатньо мати «только два качества -большие знания и большое сердце».Серце, я впевнена,треба поставити на перше місце.
Відносини « вчитель-учень», на мою думку,треба будувати так,щоб це дозволяло вчити всіх і дати кожному впевненість у тому,що він досягне успіху .Успіх надихає учня,а удача надихає вчителя. Любов-велика помічниця . І.Гете говорив:» Учатся у того,кого любят» ..Але люблять того,хто сам уміє любити.,хто віддає своє серце,душу.
Я-вчитель. Завжди промовляю ці слова з особливим почуттям. Я бачу свою задачу в першу чергу в тому,щоб виховати дитину,яка вміє мислити,співпереживати і співчувати,розвивати здібність,порівнювати свій внутрішній світ з духовним світом персонажів, черпати в них життєстійкість, знаходити в них підтримку у вирішенні своїх проблем.
Впевнена,що вчити і виховувати може лише той,хто сам наполегливо вчиться. Учителю просто необхідно багато вчитися,не боятися ламати стереотипи ,опановувати нові технології. Постійно, кожен день іти далі,пізнавати нове. І ніколи не можна зупинятися на досягнутому,тому що запізнитеся. Інтерес до вчителя і його предмета зникає тоді, коли його самого перестає цікавити те,чому він вчить. Вчитель сам повинен бути готовий вчитися із задоволенням . Досконалість не знає меж.
Щоб Миколай червоний ніс.
Купу доларів приніс,
Рахунок в банку щоб відкрив.
З грошима диво сотворив і цілий рік
Щоб на дурняк ви пили пиво і коняк.
Хай перетворить щедрий гном
Ваш холодильник в гастроном

вівторок, 16 грудня 2014 р.

. КУЛІШ«ЧОРНА РАДА». ХАРАКТЕРИСТИКА ОБРАЗІВ ТВОРУ
Мета: охарактеризувати образи героїв твору, з'ясувати їх ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи та ста­нової психології окремих суспільних верств; роз­вивати пам'ять, увагу, спостережливість; вміння оцінювати прочитане, критично і логічно мислити, висловлюючи виважені власні міркування; вихову­вати почуття пошани до творчості П. Куліша, любов до Вітчизни, прищеплювати пізнавальний інтерес до історичного минулого рідного краю. Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет П. Куліша, текст твору, учнівські малюнки «Мій улюблений герой роману П. Куліша «Чорна рада»; дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГУРОКУ
Організаційний момент.
Емоційна готовність учнів до уроку
Актуалізація опорних знань
1. Літературна вікторина «Сторінками твору
П. Куліша «Чорна рада»
Умови заходу: клас поділяється на дві команди по четверо представників з кожної біля дошки розгадують кросворд упро­довж 16 хв. Обираються капітани, визначається склад журі. Ви­грає та команда, яка у визначальний час впорається із запропо­нованим завданням.
Кросворд для І команди
1









2













3








4









5









6













7








8










По вертикалі: 1. Побратим К. Тура. (Чорного)
По горизонталі: 1. Місто, де І. Шрам боровся проти ставленика Польщі гетьмана П. Тетері. (Поволоч) 2. Військове звання І. Шрама. (Полковник) 3. Різновид жанру роману «Чорна рада» (Хроніка) 4. Народний жанр, ви­користаний П. Кулішем у творі. (Пісня) 5. На П. Куліша мали вплив тво­ри зачинателя жанру історичного роману в світовій літературі. (В. Скот­та) 6. Риса портретної характеристики Сомка. (Кругловидний) 7. Один із представників кращої частини улюбленої автором козацької старшини. (Петро) 8. Назва однієї із сюжетних ліній твору. (Романтична)
Кросворд для II команди
По вертикалі: 1. Герой твору, якого П. Куліш охарактеризував: «Був тяжко грошовитий да веселий пан із козацтва». (Черевань) По горизонталі: 1. Український письменник, досвід якого автор «Чорної ради» врахував у змалюванні історичних подій у реалістичному й роман­тичному планах. (Т. Шевченко) 2. Головним для К. Тура є козацька... (честь) 3. Один із фольклорних жанрів, використаних П. Кулішем під час написання роману. (Перекази) 4. Кохана П. Шраменка. (Леся) 5. Про чорну раду ми можемо дізнатися не тільки зі сторінок однойменного твору П. Куліша, а й з Літопису... (Самовидця) 6. Предмет-символ, що є ознакою гетьманської влади. (Булава) 7. Місто, де відбувалася чорна рада. (Ніжин) 8. Прямий антагоніст Я. Сомка. (І. Брюховецький)
2. Експрес-опитування
Про що свідчить хронологічний порядок викладу подій у творі П. Куліша «Чорна рада»?
Яким чином елементи романтизму влучно переплітаються з реальними історичними подіями в романі?
До кого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого — з симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому?
ііі. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
IV. Основний зміст уроку
Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.
Ч. Айтматов
Уже пора знати, що нема там добра, де нема правди.
П. Куліш
Вступне слово вчителя
У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в жи­вих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і та­ких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Ко­зацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та не­залежність — такі ідеали цього славного героя.
Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хра­нителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю. У народнопісен­ному дусі зобразив П. Куліш Петра Шраменка — дужого, хороб­рого молодого козака, закоханого у свою дівчину.
Відтворюючи минуле, автор прагне збагнути і оцінити сучасне.
Характеристика образів твору
2.1. Кирило Тур — втілення козацького лицарства, романтичний і найбільш суперечливий образ.
2.1.1. Міні-круглий стіл «Чи знаєте ви запорожця Кирила Тура?».
За яких обставин читач знайомиться на сторінках твору з К. Ту­ром?
Чому він надає перевагу Я. Сомку?
Як інші герої твору ставляться до козака Тура?
Чим пояснити поведінку героя під час викрадення ним Лесі?
Як поводить себе запорожець з П. Шраменком під час бійки і у подальших стосунках з ним?
Що було причиною для суду над Туром?
Дослідіть ставлення автора до свого героя. Зробіть відповід­ний висновок.
Чому Кирило вирішив зберегти життя Я. Сомку, жертвуючи своїм? Як це характеризує запорожця?
Про що свідчить мова Кирила?
Висловіть власну думку стосовно того, чи можна вважати К. Тура втіленням запорозької вольниці та козацького лицар­ства. Наведіть переконливі аргументи.
Мікрофон: «Чи хотіли б ви мати такого побратима як К. Тур?»
Портрет і зовнішність:
«здоровенний козарлюга»;
очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;
кремезна постать з розкішними вусами;
широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.
Б. Риси характеру і вдачі:
відвага і волелюбність;
сильний, енергійний, незламний;
ярий захисник запорозької честі;
поважне ставлення до гетьмана;
високе благородство і щирість;
мужність під час кари киями;
здатний до самопожертви;
запорозька рівність і безкорисливість;
добрий товариш і побратим;
химерний запорожець;
зневага до буденного життя;
меткий розум;
глибока релігійність.
Поведінка:
іноді зухвале ставлення до інших;
непередбачувана, часто нелогічна;
випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої геть­мана);
діє за покликом серця;
почуття власної гідності.
Г. Соціальне у характеристиці героя:
батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни;
заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки за­порожця свідчать про прямо протилежне;
Д. Джерела створення образу:
химерний козак Мамай;
перекази про характерництво запорожців;
героїчні мотиви народних дум;
пісні про волелюбних представників козацтва. Е. Казкові якості, притаманні герою:
вміння заворожити двері й людей;
здатний утекти із замкненого приміщення. Є. Мова персонажа:
говорить «загадками»;
пересипає її приказками, прислів'ями, пісенними зворотами;
містить уривки з пісень і дум.
Цитатна характеристика.
«Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть під­нялись над тими очима».
Я. Сомко про Кирила:
«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком».
М. Черевань про Тура:
«Душа, а не запорожець!» Кредо Тура:
«Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».
«Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»
Додатковий матеріал про героя.
До запорожців належить курінний отаман Кирило Тур, але разом із тим він належить до оточення Сомка. Козак не тільки допомагав не раз ще юному Сомкові, а й тепер за нього ладен на­класти головою. Своїм метким розумом січовик збагнув, що Брю­ховецький хитрий і підступний, що до влади він рветься, маючи на меті досягти панування та багатства. Як і автор, Кирило Тур є патріотом батьківщини.
Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не під­носився серед козацтва вище курінного отамана. Та й не прагнув Кирило Тур пошитися у значне заможне козацтво. Ніколи він не ви­являв інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя — товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.
Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характер­ником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює свої думки й почуття мовою народних пісень та дум. Він зневажає буденне життя, бо во­лелюбна вдача прагне просторів, одчайдушних вчинків. Він мріє податися в гірську Чорногорію, бо йому всюди тісно, ніде не зна­ходить він вдоволення жадоби лицарських вчинків і пригод.
За рішенням ради запорожців Кирило Тур зазнав покарання, як говорив «січовий батько» Пугач, за те, що «знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки. За звичаями запорожців винуватця карають киями!
«Однак Кирило Тур показав себе добрим запорожцем: і не змор­щивсь, і не застогнав».
Козак лагодиться вирушити у далеку дорогу — Чорногорію. «Наша мета — війна з бусурманами»,— говорить він, маючи на­мір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турець­кого гноблення.
2.2. Петро Шраменко.
Бесіда «Познайомтесь, Петро Шраменко».
Чому Петро вирішив разом із батьком вирушити у дорогу?
Як він ставиться до політичної ситуації на Україні?
Чим пояснити його повагу до гетьмана Я. Сомка, свого батька?
Через що виникла сутичка героя з К. Туром?
Яким чином довів П. Шраменко свою любов до Лесі?
Що свідчить про романтичність відтворення П. Кулішем цього героя?
Прокоментуйте розмову наприкінці твору П. Шраменка з Бо­жим чоловіком? Що в результаті цього спілкування зрозумів козак?
Мікрофон: «Чи продовжить П. Шраменко справу свого батька? Відповідь прокоментуйте.
Інформативне ґроно щодо характеристики героя.
Петро Шраменко
Б. Риси характеру:
чесний і сміливий;
відважний і благородний;
вірний і добрий;
здатний щиро кохати;
«добрий син і щирий козак». В. Особливості вдачі:
батько-авторитет;
звик коритися моралі та закону;
ніхто не скаже про нього лихого слова. 2.2.3. Цитатна характеристика.
«Один був молодий собі козак, здатний, як до війни».
Черевань: «...переплив Случ під кулями. їй-богу, я й досі ди­вуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»
Божий чоловік: «Добрий козак; по батькові пішов. Одвага ве­лика, а буде довговічний, і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє, і вмре своєю смертю».
«Петро був козак не дитина: мав батькову постать і силу, во­рочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і про­ворний, як сугак на степу».
К. Тур: «...у багно тебе не втопче, як зав'язнеш, а хіба з багна витягне».
Пугач: «Ти добрий козак».
«Я чоловік без хитрощів». 2.3. Пугач — «січовий дід».
Опрацювання образу. Бесіда за питаннями.
Чому Пугач є втіленням кращих запорозьких традицій?
Яких політичних поглядів дотримувався герой?
Чим пояснити той факт, що спочатку «січовий дід» підтри­мував І. Брюховецького, а потім рве з ним стосунки?
Як поводить себе герой під час покарання К. Тура? Про що це свідчить?
Яким чином Пугач намагається боротися за правду?
Як запорожець у літах прагне зберегти традиції і звичаї Січі?
Що уособлює Пугач — герой роману?
Інформативне ґроно.
варіант: Пугач — людина.
варіант: «січовий дід» — політик, захисник традицій Січі. Риси характеру героя (І варіант):
гордість і щира правдивість;
порядність і справедливість;
відвертий порадник;
діє по велінню совісті й правди;
людська доброта;
вимогливість до порушників звичаїв;
суворий і водночас співчутливий.
Пугач — захисник минувщини (II варіант):
носій і захисник давніх демократичних порядків, традицій і звичаїв;
дотримання козацького законодавства;
підтримка демократичних порядків, рівності між людьми, со­ціальної справедливості;
прагнення приборкати гнобителів народу, обмежити владу панства, припинити урядову сваволю;
«січовий дід» — своєрідний суддя.
Додаткова інформація про героя.
В образі «січового діда» Пугача втілено кращі запорозькі тра­диції. Він всюди бореться за правду: то з'являється з міщанами у світлицю Гвинтівки і вимагає повернути їм не по праву захоп­лені воли, то відшукує Кирила Тура, коли той порушив запороз­ькі звичаї, і вимагає судити його.
Під час покарання козака Тура він найсильніше б'є його києм. А після покарання «батько Пугач» прийшов на трапезу до Ки­рила, і то вже була велика честь усьому куреневі.
На Чорній раді Пугач активно підтримував Брюховецького, та коли побачив, що Брюховецький, захопивши гетьманську булаву, швидко виявив свою зневагу до старих запорожців, він рве стосунки з гетьманом, захищає демократичні запорозькі звичаї.
Цитатний матеріал.
«На чім держиться Запорожжє, як не на давніх, предковіч­них звичаях? Ніхто й не скаже. Коли почалось козацьке ли­царство. Почалося воно ще за отих славних предків наших варягів, що морем і полем слави у всього світу добули».
«Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся».
Пугач — Гвинтовці: «Нехай міщани дечим і поживились од козаків у польську заваруху, та вже і козаки почали тепер нагинати їм шиї справді по-шляхетськи. Засівши в їх магі­страти, в ратуші, старшина козацька орудує їх війтами, бур­мистрами і райцями, як чортяка грішними душами. Коли тобі полковник дав займанщину, то нехай воно так і буде; тільки не обіжай добрих людей, верни їм їх воли».
2.4. Михайло Черевань.
Робота над образом твору. Бесіда за питаннями.
Що дізнається читач про М. Черваня на початку твору?
Чому П. Куліш нічого не зазначав про минуле героя за часів Хмельниччини?
Яким чином М. Черевань став багатим хуторянином?
Як герой ставиться до Я. Сомка та його прибічників?
Чим пояснити байдужість М. Череваня щодо майбутнього Ук­раїни?
У чому виявилася підступність героя, який прагнув видати заміж дочку виключно за людину з високою посадою?
Висловіть власне ставлення до багатого хуторянина Михайла.
Суспільно-політичні погляди:
брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі;
хутір для героя — Україна;
відсутність патріотизму.
Риси характеру героя:
жага до збагачення;
улесливість і хитрість;
безсовісний, корисливий;
любов до дочки;
втрата почуття милосердя;
бездушність і жорстокість.
Додатковий матеріал.
Про чин М. Череваня під час Хмельниччини Куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками но­сили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та куб­ків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким: до гвинтівки він при­їхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету. Патріотизм у Череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужею доля України, бо під впливом своєї дружини, се­стри Гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство.
М. Черевань іде на компроміс зі своєю совістю. Він погоджу­ється їхати на вибори в Ніжин суто з особистих корисливих мір­кувань, що пізніше, на «чорній» раді, проявилося в наївному: «Я свого зятя на всякому місці оберу гетьманом».
Цитатна характеристика.
«Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами»
«Черевань тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача».
«...не любив ніяких сварок.., був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить», «...йому дав і до­чку краще маку в городі».
2.5. Божий чоловік.
Опрацювання образу. Бесіда за питаннями.
Хто такий Божий чоловік у творі?
Про що свідчить його зовнішність і портретна характерис­тика?
Чому герой, збираючи гроші, не витрачав їх на себе, а вико­ристовував під час викупу козаків з неволі?
Про що свідчить обізнаність Божого чоловіка у знахарстві?
Чому на прикладі цього героя П. Кулішу вдалося розкрити на­родні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості?
3 чим пов'язано те, що Божий чоловік відмежував себе від інших бандуристів?
Як трактували Т. Шевченко та П. Куліш роль народних спів­ців у суспільному житті, їхні взаємини з простим людом?
Портрет і зовнішність героя.
сліпий старець;
темний на очі;
латана свитина і без чобіт;
довга, до самого пояса, борода ... процвіла сивинами.
Риси вдачі та характеру.
високоморальний;
щирий і безкорисливий;
далекий від усього суєтного, мізерного, дріб'язкового;
доброта і поважне ставлення до людей;
індивідуальність, натхненність, патріотизм;
духовний аристократизм;
виявляє зверхність над народом, своїми моральними якостями вивищується над ним.
Герой і суспільство.
національно зріла людина;
натхненне виконання дум та історичних пісень;
сум за долею України;
допомога козакам лікувати їх рани;
його сутність визначає дух, а не шлунок;
«душа його жила не на землі, а на небі»;
уславлює часи Хмельниччини;
не відвідує чорну раду.
Цитатна характеристика.
«Співаючи пісню од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить».
«Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі».
«Сліпий старець-кобзар. Темний він був на очі, а ходив без проводиря: у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив по­вні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупав невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болі й замовляти усякі рани. Може, він помагав своїми молитвами над неду­жими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. За теє-то, за все поважали його козаки, як батька, і хоч би, здається, попро­сив у кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й йому оддав усякий».
«Яв ваші чвари да свари не мішаюсь».
«А більше мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по Гетьманщині. Почали значні козаки жити на люд­ський кшталт із великої розкоші. І вже байдуже їм тепер ста­росвітські співи, що й людям у подобу... Дух мій не терпить сього!»
Додатковий матеріал.
Народні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості яскраво розкриті в образі сліпого бандуриста — Божого чоловіка. На сторінках роману він відзначається високою свідомістю, ро­зумінням подій, виявляє своє неприйняття щодо дріб'язковості, мізерності буденного життя.
Впевнено та незалежно тримається він і в присутності козаць­кої верхівки. Мовою народних дум розповідає він про події, сумує за долею України, славить часи Б. Хмельницького.
Але Божий чоловік відмежовує себе він інших бандуристів. Коли інші кобзарі не гребували нагодою дрібного заробітку під час чорної ради, то він не пішов туди.
П. Куліш знайшов новий і, безперечно, цікавий ракурс для змалювання образу народного співця. Божий чоловік не закли­кає народ до боротьби, як Шевченкові кобзарі, як зображує їх і народна традиція, а кличе до милосердя, доброти. «В мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко тії помилувані будуть»,— відповідає він Шрамові на запитання, куди він ітиме.
3. Робота над змістом твору
розділ
3 приводу чого вчинився ґвалт між «синьокаптанниками» і «кармазинами»?
Про що дізнався І. Шрам від сотника Білозерця щодо полі­тичної події напередодні чорної ради?
Яким чином полковник намагався рятувати Україну?
Чому Я. Сомко був упевнений у тому, що він зможе проти­стояти силі І. Брюховецького?
Як гетьман поставився до тих, хто зрадив його і долучився до І. Брюховецького? («Не засмутили вони мене, а преогорчили. Не те мені шкода, що три полки одпало, а те, що честь, правда поламана»)
Чим закінчилася сутичка між «синьокаптанниками» і «кар­мазинами»?
У чому виявилося незадоволення Вуяхевича по відношенню до козацтва? Як запорожці реагували на погрози генерального писаря?
Через що Я. Сомко позбавив Вуяхевича гетьманського бун­чука?
Яким було козацьке життя за часів Хмельницького? («...в ко­заків була воля й дума єдина»)
Як Вуяхович намагався знеславити Я. Сомка у козацькому середовищі? («Надувшись, мов той сич, проходив він із своїми підручниками мимо козацькі купи, і, бачся, нічого злого й не діє, тілько то там, то сям що-небудь блякне, да так же то козаків гірким словом зневажає, так їм те нещасне панство да гетьманство в вічі тиче, що козаки, прислухаючись, тілько уси кусають»)
розділ
Яких змін, на думку М. Череваня, зазнав характер Гвинтовки?
Через що І. Брюховецький отримав велике пошанування від царя?
3 приводу чого виникла суперечка за постать Івана Мартино- вича між Гвинтовкою і Череванем?
Яку неприємну звістку отримав Гвинтовка від Костомара? Як він зреагував на неї?
Чому Череваниха була схвильована поведінкою брата, його байдужим ставленням до того, що відбувалося у козацькому середовищі?
Через що ситуацію в Україні напередодні чорної ради М. Че­ревань вважав схожою на «лядську»?
3 яким проханням звернувся Гвинтовка до сестри, від'їжда- ючи на раду?
Що свідчить про збори люду на раду?
Для чого на раду прибуло московське військо з боярами?
Як сам народ ставився до претендентів на гетьманську посаду?
3 якою метою «мужицтво» йшло на чорну раду? («Заробимо лучче, ніж на косовиці! Бач, у яких пани кармазинах, які ти- ляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить! Усе наше буде!»)
Для чого на раді кожен обов'язково повинен мати синю або червону «стьожку»?
Чому Петро співчував Сомкові, високо пошановуючи його ро­зум?
Що свідчить про безлад, який панував перед початком ради?
Чого очікували прибічники Брюховецького після того, як його оберуть гетьманом? («Буде кому панувати на Вкраїні і без мугирів. Івану Мартиновичу аби козацтво пригорнути до свого боку»)
Через що вчинився гамір, а потім і бійка між козаками?
Як поводило себе московське військо під час безладу на раді?
У чому виявилася зрада Я. Сомкові його прибічниками? Як він на це зреагував?
Яким чином І. Брюховецький святкував свою перемогу? XV розділ
Як сприйняв простий люд (чернь) те, що гетьманом було про­голошено І. Брюховецького? («Хвала богу! Хвала богу! Наша взяла! Нема тепер ні пана, ні мужика, нема ні вбогих, ні ба­гатих! Усі поживемо в достатках!»)
Що свідчить про масове пограбування Сомкового табору?
Коли мужики усвідомилися, що їх після виборів ошукано?
Яких «подарунків» отримали козаки за підсумками ради?
Через що чорний люд пройняв сором, коли вони вирішили після ради повернутися додому? («Посунулись деякі з на­ших через городи, стали поратись коло панськихдворів, дак братчики їх киями. «Убирайтесь,— кажуть,— і к нечистій матері, мужва невмивана!» — та й виперли за місто. Наші почали були пручатись: «Ми ж тепер усі рівні!» — «Ось ми вас,— кажуть,— порівняємо батогами! Ховайтесь, вражі діти, заздалегідь по запічках, поки не здобулись лихої години!» «Незабаром стало кожному розуміло, що нічого гаразд весе­литись»)
Яке лихо коїло розбещене козацтво-харцизи з козаками? («Бо­ронить, боронить пана з сім'єю челядь, да як звалять од­ного-другого запорожці з коня, так хто оставсь — урозтіч! А вони окаянії, коней зупиняють, у колесах спиці рубають, вози перевертають, панів із кармазину і з саєти обдирають. По полю не один віз з покаліченими кіньми валяється, не одна вдова плаче по мужові, не один бідаха, конаючи в крові, ту­жить, що не поліг під Берестечком. А там скрізь порозламу­вані скрині, одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, лежить по вітру: усюди розбишаки шукали грошей, усе пороли, розкидали»)
Як мотивували харцизи свої злодійські вчинки? {«Тепер ми­нулось: се моє, а се твоє,— усе тепер обще! Своє добро, а не чуже розібрали братчики по кишенях!»)
Якою була реакція І. Брюховецького на скарги люду про їх пограбування? Як це характеризує гетьмана? («Ви ж хіба, вражі сини, не знаєте, що ми тепер усі як рідні брати? Усе в нас тепер укупі!»)
XVI розділ
Як сам П. Куліш характеризує суспільні умови на вкраїні за часів гетьманування І. Брюховецького? («...скілько опісля розлито на Вкраїні крові через Іванцеве лукавство да через неситу хтивість московських воєвод»)
Кого автор звинувачує у зрадництві Я. Сомка? («...городова козацька старшина з запорожцями: усе то тії, що нишком поякшались із низов'ями, да ради свого панства»). У чому це виявилося? («Невірні душі! Тепер уже іншому й трунок не лізе в пельку, іншому так тяжко, як тому Юді, да вже нема вороття — треба брататься з розбишаками!»)
3 яким проханням звернулися двоє січових дідів до І. Брю­ховецького?
У чому звинуватив Пугач Іванця?
Якої думки дотримувався Іван Мартинович про умови життя козаків?
У чому вбачав І. Брюховецький владу запорожців на Січі? («...запорожці тепер перші пани на Вкраїні: понаставляв я їх сотниками й полковниками, судитимуть і рядитимуть вони по запорозьких звичаях усю Вкраїну. Нема вже й тепер ні в міщанина, ні в мужика се моє, а се твоє: все стало обще; козак усюди став господарем, як у себе в кишені. Чого ж вам іще хочеться?»). Через що він відмовився чинити покарання
Сенчила? («Щоб я за дурницю бив киями козака? Ні, сього не буде: я своїм діткам не ворог»)
Чому для Пугача слава козацька є золотою і зневажливе став­лення до неї — ганьба?
Яких прокльонів отримав І. Брюховецький від старих січови­ків?
Що повсякчас турбувало Івана Мартиновича?
Чому П. Куліш, порівнюючи гетьманів, зазначав, що Сомко — безталанний, а Брюховецький — кіт?
Для чого Іван Мартинович розповів Петру Сердюку про свій віщий еони?
Через що П. Сердюк відмовився від цінного подарунку від
Брюховецького задля вбивства Я. Сомка? («Того одступало, що хоч низ овець на всяке характерство здатен, да за таке ще зроду в нас ніхто не брався! Прощай, пане гетьмане! Може, з хмелем і твій сон пройде»)
Яку хибну справу вирішив учинити Іванець до свого супро­тивника? Чим пояснити його лякливість?
XVII розділ
Чому К. Тур виявив ініціативу допомогти І. Брюховецькому позбавити життя Я. Сомку?
Кому належав перстень, подарований Іваном Мартинови- чем Туру? («...покійний Хмельницький зняв у сонного Бара- баша»)
У яких умовах перебував ув'язнений Я. Сомко? («...у кутку сидить на голому ослоні. Одним залізом за поперек його взято і до стіни ланцюгом приковане, а другі кайдани на ногах замкнуті. У старій подраній сірячині, без пояса і без сап'янців. Усе харцизяки поздирали, як узяли до в'язення; тілько вишиваної сріблом да золотом сорочки посовістились ізнімати»)
Як Я. Сомко сприйняв того чоловіка, який прийшов його, ув'язненого, вбити?
Чому, на ваш погляд, К. Тур запропонував ув'язненому волю, не помстившись за свою розправу?
Яким чином козак Тур пояснив Сомкові про його необхідність та авторитет для народу? («Піднімуться й тії, що не були на раді, бо на раду позлазилась до Іванця тільки сама погань з України, а добрі люде не пойняли гольтіпакам віри, ... що зосталось доброго, не все тепер за тебе, тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть»)
Чим пояснити відмову ув'язненого вийти на волю і гетьманю- вати?
Якої думки дотримувався К. Тур про смисл життя? Про що вона свідчить? («Хіба ж уся жизнь наша не жарти? Помаже по губах медом, ти думаєш: от тут-то щастя! Аж глянеш — усе одна омана!»)
Як Кирило Тур пояснив полковнику І. Шраму про причину відмови Я. Сомка вийти на волю: «Чужого смертю волі ку- повати не хочу!»
3 яким проханням звернувся П. Шраменко до Тура? XVIII розділ
Чи можна вважати цей розділ епілогом? Відповідь умоти­вуйте.
Як склалась подальша доля І. Шраменка, Я. Сомка? Що у ро­мані зазначено про їх трагічну смерть, яка варта пошани? («І. Шрам паволоцький і славний лицар Сомко переяслав­ський, не врадивши нічого супротив лихої української долі, полягли од беззаконного меча шановними головами. Хоть же вони і полягли головами, хоть і вмерли лютою смертю, да не вмерла, не полягла їх слава! Буде їх слава славна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними голо­вами»)
Чому П. Шраменка з великою радістю і пошануванням зу­стріли Черевані? Яким чином К. Тур допоміг Череваням у скрутний для них час?
Що для Кирила було, як для козака, пріоритетом у житті? («Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — го­стра шаблюка!»)
У чому виявилося гуманне ставлення Петра до Невольника? («Петро положив йому гаман грошей за пазуху на викуп не­вольника з неволі, за панотцеві душу»)
Як Божий чоловік пояснив молодому Шраменку про життєву справедливість, славу? («Слава треба мирові, а не тому, хто славен. Мир нехай навчається добру, слухаючи, як оддавали жизнь за людське благо; а славному слава у бога!»)
Чому наприкінці твору син полковника І. Шраменка здобув своє щастя?
Про що свідчить закінчення роману: «...усе те лихо минулось, мов приснилось»?
Мікрофон: «Чим вразив вас цей твір? Які думки охопили після закінчення його читання?»
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Проведення тестового опитування
XIII розділ
Честі і правди на думку І. Шрама, дотримувався: а) Пугач; б) Я. Сомко; в) І. Брюховецький;
г) кожний козак-січовик.
Вуяхевич у козацькому таборі був:
а) хорунжим; б) сотенним; в) генеральним писарем; г) джурою.
За часів Хмельниччини запорожці мали:
а) волю; б) неабияку освіту; в) щодня чистити зброю; г) право тимчасово відвідувати власні родини.
Прислів'я, яке характеризує погляди Гвинтівки:
а) «Що буде, те й буде, а буде те, що Бог дасть»;
б) «Моя хата скраю, я нічого не знаю»;
в) «Дурному хоч кіл на голові теши»;
г) «Вовка скільки не годуй, а він усе в ліс дивитиметься».
«Мужицтво» вирушило на чорну раду, щоб:
а) збагатитися матеріально;
б) бути політично усвідомленими;
в) виявити власну позицію;
г) побачити претендентів на гетьманську булаву.
Я. Сомко, прибувши на раду, в руках тримав:
а) Біблію; б) ікону Богородиці; в) прапор України; г) золоту булаву Хмельницького.
П. Шраменко найбільше пошановував у Я. Сомка його: а) пишну вроду; б) розум;
в) вміння спілкуватися з простим людом;
г) обізнаність у військовій справі.
Прибічники І. Брюховецького називали Я. Сомка: а) київським друкарем; б) заможним паном;
в) переяславським крамарем; г) Іудою. XV розділ
Аби вберегтися від розбещених козаків-харцизів, необхідно було:
а) їздити виключно вдень; б) мати добрих коней;
в) належним чином озброїтися;
г) отримати при собі блакитну стрічку.
10. Кого мав на увазі полковник І. Шрам, висловлюючись: «За­клювала ворона нашого сокола»:
а) Т. Сурмача; б) Я. Сомка; в) К. Тура; г) В. Невольника.
Прощаючись із Шраменками, М. Черевань жалкував, що: а) більше їх не побачить; б) К. Тур викрав Лесю;
в) втрутився у події обирання гетьмана-,
г) так швидко минає життя.
XVI розділ
Звинувачуючи І. Брюховецького у надмірній демократичності до порушників козацьких правил, Пугач так висловився:
а) «Катюзі по заслузі»; б) «Нема там добра, де нема правди»;
в) «Прийде і на нашу вулицю свято»;
г) «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся». Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється
1 бал.
2. Робота на картках Картка № 1
Як ви вважаєте, через що виникла розбіжність у поглядах Я. Сомка та І. Брюховецького щодо подальшої майбутньої долі України? Свої переконання обґрунтуйте.
У чому, на ваш погляд, виявилося негативне ставлення П. Ку­ліша до тих героїв роману, хто зрадив Я. Сомка і став на шлях по­грабування і розбою. Наведіть переконливі приклади з твору.
З яким проханням звернувся І. Брюховецький до П. Сердюка (XVI розділ твору)?
а) здійснити облік козаків; б) розтлумачити власний сон-, в) зібрати запорожців на раду; г) покарати Пугача. Картка № 2
Прокоментуйте фразу з твору про наслідки чорної ради: «Неза­баром стало кожному розумно, що нічого гаразд веселитись». Власні міркування узагальніть.
Доведіть або спростуйте думку М. Череванихи: «Душа в чоло­віка одна, що в козака, що в жінки: занапастивши її, другої не добудеш». Свої міркування аргументуйте.
Кого мав на увазі І. Брюховецький, розмірковуючи: «Два кота в одному мішку не помиряться» (XVI розділ твору)? Себе і: а) князя Гагіна; б) царя російського; в) Я. Сомка-, г) П. Сердюка. Картка № З
Чому, на ваш погляд, часи Хмельниччини з піднесеністю зга­дувало козацтво, виявляючи при цьому ностальгію за минув­шиною?
Чи правильно вчинив Я. Сомко, відмовившись від допомоги Кирила Тура? Доберіть аргументи «за» і «проти», враховуючи складність історичних обставин у тогочасній Україні.
3. За допомогою якого предмета Кирило Тур мав можливість по­трапити до ув'язненого Я. Сомка (XVII розділ роману)? а) персня; б) хустки; в) золотої монети; г) срібного намиста.
Підсумок уроку
Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
Домашнє завдання
У зошиті скласти тези «Значення творчості П. Куліша»; підго­тувати цікавий матеріал про життя і творчість Марка Вовчка.

понеділок, 15 грудня 2014 р.

Тема. Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак іменників; формувати загально пізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використання іменників у власних висловлюваннях; виховувати уважність, самостійність у навчальній роботі

Обладнання: картки із текстами, засоби ІКТ, таблиця, підручник

Тип уроку: урок вивчення нового матеріал

Міжпредметні зв’язки: інформатика, література




Хід уроку
- Організаційний момент
- Установчо-мотиваційний етап
Психологічна настанова щодо вивчення теми «Іменник».
«Мікрофон». Передаючи мікрофон, назвіть іменники однієї тематичної групи: назви явищ природи, тварин, одягу, рослин. Перемагає той ряд, який правильно і найшвидше це зробив.
Бесіда
На які питання відповідають усі ці назви?
Що вони означають?
Як називається ця частина мови?
Чи все ви вже знаєте про іменник?
«Згоден? – Не згоден? – Обґрунтуй!»
Іменник дно має в Н. В. множини форму дена.
Ознайомлення учнів із структурою теми.
- Повідомлення теми, мети, завдань уроку
- Ознайомлення з епіграфом уроку
Треба берегти як зіницю ока безцінну культурну спадщину
нашого народу…
О. Гончар


- Повторення вивченого та поглиблення знань про іменник
Бесіда
Що називається іменником?
Які граматичні ознаки він має?
Які з ознак сталі, а які змінні?
Яким членом речення може бути іменник, яку синтаксичну роль виконує?
Чи може звертання бути членом речення? У якому відмінку стоїть іменник - звертання?
Практикум
Прочитайте текст. Визначте, що означають іменники, якими членами речення вони виступають. Знайти власні назви. Пояснити їх правопис. Виконайте синтаксичний розбір першого речення.

Створення мовленнєвої ситуації на основі роботи з таблицею ( вивчення лінгвістичного матеріалу).
Скласти зв’язне висловлювання про іменник як частину мови.






Що означає? На які питання відповідає? Які має морфологічні ознаки? Яку синтаксичну роль виконує?
Предмет Хто?
Що? Загальні й власні назви, істоти і неістоти, рід, відміна, число, відмінок Підмет, присудок, та інші члени речення

Пояснення вчителя про іменники з конкретним та абстрактним значенням

Конкретні Абстрактні
Виражають поняття, в яких передається все те, що сприймається безпосередньо органами чуття: палац, школа, дідусь
Назви узагальнених понять – якостей, властивостей, дій, процесів: ніжність, вибори, докір




Диференційовані завдання

- Достатній рівень. Підготувати інформаційну картку про іменник як частину мови
- Високий рівень. Лінгвістична задача. Побудуйте граматичне доведення, підтвердивши чи спростувавши гіпотезу. Іменники багатство, козацтво, убозтво мають спільний суфікс

- Рефлексія
- Чи досягли ви поставленої мети?
- Що нового ви дізналися?
- Що найбільше вам сподобалося?





















Тема. Узагальнювальні слова в реченнях з ОЧР. Двокрапка і тире при УС
Мета: поглибити знання восьмикласників про однорідні члени речення, удосконалити вміння знаходити узагальнювальні слова при них, домогтися засвоєння учнями правил уживання розділових знаків при узагальнювальних словах, сформувати вміння пояснювати розділові знаки в реченнях з однорідними членами за допомогою пунктуаційних правил, розвивати загальнопізнавальні вміння правильно інтонувати речення з однорідними членами при узагальнювальних словах; розвивати навички поширювати речення узагальнювальними словами, будувати висловлювання з використанням узагальнювальних слів; за допомогою мовленнєво¬комунікативного аспекту формувати комунікативну компетентність
Обладнання: мультимедійна система, підручник, роздатковий матеріал, картина «Місячна ніч»
Хід уроку
І. Організаційний момент

Мовленнєва розминка ( слайд)
Відредагуйте і запишіть речення. Поясніть суть помилок. (Особливу увагу слід звернути на лексичні і граматичні помилки)
Харківчани і робітники вийшли на упорядкуваня города. Мені подобаються пригодницькі кіно-фільми, і слухати класичну музику.Хвилюється море і мати про своїх дітей.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Рефлексія на рівні самоосмислення.
Я знаю про ОЧР…
- Лінгвістичний диктант
1. ОЧР відповідають…
2. ОЧР відносяться…
3. У реченні ОЧР можуть бути…
4. Між ОЧР є такі зв’язки…
5. ОЧР читаються з інтонацією...
- Перевірка домашнього завдання


ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (слайд)
УЧИТЕЛЬ. Знання синтаксису й пунктуації є необхідною умовою загальної грамотності. Ми продовжуємо працювати над даним розділом. І сьогодні зупинемося на темі «Узагальнювальні слова в реченнях з ОЧР. Двокрапка і тире при УС».
УЧИТЕЛЬ. Визначення проблемних рівнів. Насамперед визначимо проблемні рівні нашого заняття. На першому проблемному рівні зазначені ті мовні питання, що їх ви вже опрацювали в попередніх класах. Пригадайте вивчене про УС (слайд)
Узагальнювальні слова


ЩО МИ ЗНАЄМО?
ЩО ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ?

ЩО ДІЗНАЛИСЯ

МИ ЗНАЄМО, ЩО…
МИ ХОЧЕМО ДІЗНАТИСЯ…

ЛІНГВІСТИЧНЕ ПЕРЕДБАЧЕННЯ.

УЧИТЕЛЬ. Ви вже чимало знаєте про УС, але щоб знання ваші були більш повними, пропоную другий проблемний рівень, який називається «Ми хочемо дізнатися». Поставте перед собою мету, сформулюйте питання, які сьогодні вважаєте за потрібне з’ясувати. (Запис у зошитах передбаченої мети)
УЧИТЕЛЬ. Пояснює, що повинні учні знати і вміти. (слайд)
ІV. Сприймання й засвоєння матеріалу
1. Індуктивний пошук. Група учнів мала випереджувальне завдання, робить висновки про УС та розділові знаки. складає схеми правил.
Запишіть речення. У нашому лісі ростуть різні дерева. (слайд)
1. Поширте речення ОЧР.
У нашому лісі ростуть різні дерева: сосни, дуби, клени.
- Чим є слово «дерева»? Яким членом речення виступає УС?
- Яким членом речення виступають ОЧР?
- Зробіть висновок про синтаксичну роль УС і ОЧР.
2. Перебудуйте реченя так, щоб ОЧР виступали в предпозиції щодо УС.
Сосни, дуби, клени – різні дерева ростуть у нашому лісі.
- Зробіть висновки щодо зміни розділових знаків і структури речення.
- Зверніть увагу. Різні дерева: сосни, дуби, клени – ростуть у нашому лісі.
- Поясніть вживання розділових знаків у поданому реченні.
Ø Презентація досліджень учнів. Розказати про розділові знаки при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами(презентація роботи учнів)


3. Робота з підручником (с. 173). Які слова найчастіше бувають узагальнювальними?
4. Які слова можуть підкреслювати зв'язок між УС та ОЧР? ( як-от, а саме, наприклад).
5. Пояснення вчителя. (слайд)
Наприклад: Чарівний світ пливе переді мною, як-от: сині води, білі піски, хати на високих берегах.Все було вкрите білою сніговою ковдрою, а саме: хати, дерева, поле.
Проблемне запитання. (слайд)
— Чому в реченні «Зеленню буйною, конваліями, кульбабками все заквітчала весна» хоч тут є слово все, однорідні члени речення, а двокрапка чи тире не ставиться?
V. Виконання вправ
1. Робота в групах. Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.
Працює група консультантів, яка допоможе вам у виконанні завдання.
1 варіант.
1. Із сивої давнини існували на землі чотири класичні доброчесності, а саме мудрість помірність стійкість.2. У густій мряці, білій, як молоко, все пропадало небо гори ліси пастухи. 3. За вербами кущі калина бузина порічки а то й просто верболіз.

2 варіант.
1. Жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло. 2. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю та збережу від граду сад і захищу від грому землю. 3. Вишні черешні груші сливки угорки тернослив терен усе росло густими купами.

3 варіант.
1. Оце тут з дерева виробляють всячину і вози і колеса мебель всяку вікна все, що потрібне чи в хаті , чи в полі. 2. Все навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили. 3. Всяке птаство, як от деркачів перепілок куликів курок можна було викосити косою в траві.

2. Вправа на культуру мовлення. Навчальне редагування (один учень біля дошки) (слайд)
Ø Відредагувати речення, розташовуючи слова в певній послідовності. Прочитати речення. Визначити узагальнювальні слова та однорідні члени речення. Поміркувати, якими членами речення вони виступають. Записати, розставляючи розділові знаки. Аргументувати свій вибір.
1. Ось тривожний є удень надійний і вересень уночі такий (За М. Стельмахом). 2. Наближення листків в усьому чує і в шелесті і в серце вітрі і в стежках зими (За В. Сосюрою). 3. Жито й поспіло овес усе разом пшениця (За І. Нечуй-Левицьким). 4. У кропива ревень й нашому була розкішна саду флора жоржини й любисток (За Л. Костенко).
Матеріал для вчителя. 1. Ось такий і є вересень: удень надійний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках (В. Сосюра). 3. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 4. У нашому саду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).
Ø Зробити синтаксичний розбір першого речення.
3. Диференційовані завдання. (слайд)

Високий рівень. Скласти речення за схемами
: О, О, О.
О, О, О -
: О, О, О - -------------
, а саме (як-от) : О, О, О
Достатній рівень. Доповнити речення ОЧР, розставити розділові знаки.
• Усе заквітчала весна. Усюди відчувається подих весни. Порозцвітали весняні квіти. Повернулися до рідного краю птахи. Гарні по-своєму усі пори року
Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему висловлювання. Зачитати спогад автора. Назвати однорідні члени речення, які допомагають зрозуміти слова вчительки.
4. Робота з текстом.
Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему висловлювання. Зачитати спогад автора. Назвати однорідні члени речення, які допомагають зрозуміти слова вчительки.
БЕРЕЖІМО СВІТ ЯВОРІВ.
Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем із школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.
Мені довго не прощали цього вчинку. Дерево в нашому селі дуже шанувалося, вважалося мало не священним. Добре пригадую, що в першому класі на одному з уроків учителька просила:
— Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі, ні кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте.
Я бережу цей спогад. Він мені дуже дорогий не тільки поетичним підтекстом, а й своєю суттю: корисне і прекрасне пов’язане в один вузол. Дерево, кущ, чагарник, квіти, билина, зілля, розмай — рослини, без яких не уявити життя на землі.
З якого часу так повелося, що ми — мешканці того чи іншого села, міста, вулиці — зняли з себе відповідальність за зелені насадження у гаях, садках, палісадниках?
А хто ж тоді ми? Тільки на словах — господарі землі? А я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи у своєму дворі, захистити зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства.
Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек і зозуль! Думаймо, шукаймо, діймо, борімося гуртом, громадо, не будьмо байдужими, сліпими і глухими! Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, час отямитися (За М. Міщенком).
• Об’єднавшись у групи, виписати речення з однорідними членами, накреслити їх схеми. Пояснити розділові знаки. Назвати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах.
5. Творча лабораторія.
2014 рік – рік Т. Г. Шевченка. Ми знаємо багато його картин. Сьогодні ми маємо змогу розглянути творчий доробок вашого товариша Тарасенка Артема «Місячна ніч». Скласти твір-мініатюру за картиною, використовуючи речення з УС та ОЧР.
6. Комунікативний практикум.
Скласти зв’язне висловлювання про вживання розділових знаків при УС.
VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів
- Картка з «пастками». Знайти пунктуаційні помилки і виправити їх. (слайд)
1. Все тут радує зір - рівні стрункі берізки не понівечені любителями березового соку гінкі бурштинові сосни що сурмлять у сизу небовінь. 2. Світає... Все спить ще: і небо і зорі безсилі... 3. Усе: і небо і перемелене на труху в глибоких коліях дороги сіно і вогкий гнилуватий повів ріки і тривожний крик птиці і невисока росиста отава: сповіщало, що літо вже здає ключі сумовитій осені. 4. І цвіт і грім і дощ і град - я серцем спраглим все приємлю, та збережу від граду сад і захищу від грому землю. 5. Все змішалось в одну мить і злилось докупи - і земля й море.
VІІ. Рефлексія.
1. Звернемося до третього проблемного рівня. Що нового ви дізналися на уроці?
2. Чого ви навчилися на уроці?
VІІІ. Домашнє завдання. П. 24, вправа 285.






Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

1 група
1. Із сивої давнини існували на землі чотири класичні доброчесності, а саме мудрість помірність стійкість.
2. У густій мряці, білій, як молоко, все пропадало небо гори ліси пастухи. 3. За вербами кущі калина бузина порічки а то й просто верболіз.



Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

1 група
1. Із сивої давнини існували на землі чотири класичні доброчесності, а саме мудрість помірність стійкість.
2. У густій мряці, білій, як молоко, все пропадало небо гори ліси пастухи. 3. За вербами кущі калина бузина порічки а то й просто верболіз.





Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

1 група
1. Із сивої давнини існували на землі чотири класичні доброчесності, а саме мудрість помірність стійкість.
2. У густій мряці, білій, як молоко, все пропадало небо гори ліси пастухи. 3. За вербами кущі калина бузина порічки а то й просто верболіз.


Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

2 група
1. Жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло. 2. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю та збережу від граду сад і захищу від грому землю. 3. Вишні черешні груші сливки угорки тернослив терен усе росло густими купами.



Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

2 група
1. Жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло. 2. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю та збережу від граду сад і захищу від грому землю. 3. Вишні черешні груші сливки угорки тернослив терен усе росло густими купами.



Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

2 група
1. Жито пшениця й овес все разом поспіло й присохло. 2. І цвіт і грім і дощ і град я серцем спраглим все приємлю та збережу від граду сад і захищу від грому землю. 3. Вишні черешні груші сливки угорки тернослив терен усе росло густими купами.

Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

3 група
1. Оце тут з дерева виробляють всячину і вози і колеса мебель всяку вікна все, що потрібне чи в хаті , чи в полі. 2. Все навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили. 3. Всяке птаство, як от деркачів перепілок куликів курок можна було викосити косою в траві.


Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

3 група
1. Оце тут з дерева виробляють всячину і вози і колеса мебель всяку вікна все, що потрібне чи в хаті , чи в полі. 2. Все навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили. 3. Всяке птаство, як от деркачів перепілок куликів курок можна було викосити косою в траві.


Записати подані речення, розставити розділові знаки, накреслити схеми.

3 група
1. Оце тут з дерева виробляють всячину і вози і колеса мебель всяку вікна все, що потрібне чи в хаті , чи в полі. 2. Все навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили. 3. Всяке птаство, як от деркачів перепілок куликів курок можна було викосити косою в траві.



Робота з текстом.
Прочитати текст. Дібрати заголовок, який би розкривав тему висловлювання. Зачитати спогад автора. Назвати однорідні члени речення, які допомагають зрозуміти слова вчительки.
БЕРЕЖІМО СВІТ ЯВОРІВ.
Ніколи не забуду своєї першої дитячої драми, що тяжко й надовго ранила моє серце. Біг я з важкеньким ранцем із школи. Зиркнув на ліщиновий кущ біля стежки і мерщій виламав собі добреньку лозину, сів на «коня» та й гайнув, аж закуріло серединою вулиці.
Мені довго не прощали цього вчинку. Дерево в нашому селі дуже шанувалося, вважалося мало не священним. Добре пригадую, що в першому класі на одному з уроків учителька просила:
— Не ламайте, діточки, ні яблуні, ні груші, ні береста, ні тополі, ні кущів усяких. Тільки садіть їх там, де голо, і поливайте.
Я бережу цей спогад. Він мені дуже дорогий не тільки поетичним підтекстом, а й своєю суттю: корисне і прекрасне пов’язане в один вузол. Дерево, кущ, чагарник, квіти, билина, зілля, розмай — рослини, без яких не уявити життя на землі.
З якого часу так повелося, що ми — мешканці того чи іншого села, міста, вулиці — зняли з себе відповідальність за зелені насадження у гаях, садках, палісадниках?
А хто ж тоді ми? Тільки на словах — господарі землі? А я вірю, що майже все можна вирішити на своїй вулиці чи у своєму дворі, захистити зеленого друга. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства.
Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек і зозуль! Думаймо, шукаймо, діймо, борімося гуртом, громадо, не будьмо байдужими, сліпими і глухими! Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда — не результат емоцій, не міф, час отямитися (За М. Міщенком).
• Об’єднавшись у групи, знайти речення з однорідними членам. Пояснити розділові знаки. Назвати речення з узагальнювальними словами при однорідних членах.

неділя, 14 грудня 2014 р.

1. Її розмір дорівнює 254 мікрометрам, в одній українській літері їх дві. Назвіть її.
Відповідь: крапка.

2. Перекладіть зі старослов’янської мови словосполучення «младо лєто».
Відповідь: весна.

3. Яке місто у Чернігівський області названо іменем риби ?
Відповідь: Короп.

4. Один візантійський мандрівник писав, що на Русі його їдять усюди. Римські патриції вважали його смердючою рослиною, а Піфагор називав «королем прянощів». Сучасні українці теж охоче його вживають із традиційними стравами. Назвіть цю рослину.
Відповідь: часник.

5. Ми говоримо, що це – золото, а японці кажуть, що це – квіти. Назвіть це.
Відповідь: мовчання.

6. 9 березня 2011 року їй виповнилося 52 роки. За цей час вона зовсім не змінилася, навпаки – виглядає краще, ніж раніше.
Вона стала експонатом паризького музею воскових фігур, хоча все життя і так була із синтетичного матеріалу. Кожна дівчинка світу мріє її отримати і бути схожою на неї. Назвіть її.
Відповідь: лялька Барбі.

7. Найвищі сходи Європи знаходяться в одному з міст України. Назвіть це місто.
Відповідь: Одеса.
Коментар: Це Потьомкінські сходи. Висота споруди – 24 м, довжина - 142 м, вона має 192 кам’яні сходинки і 10 майданчиків.

8. У середньовічній Японії цим предметом мали право користуватися лише імператор та знать. Середні та нижчі класи замість нього мали право носити широкополі капелюхи. Що це за предмет?
Відповідь: парасолька.
Гра для вболівальників: відгадати мовні загадки-жарти.
- З чого починається день? (Зі звука д)
- Що має болото, менше — море і зовсім не має річка? (Звук О)
- До якого імені потрібно додати одну літеру, щоб дістати крупу? (М + Анна)
- Як можна із буряка зробити бурю? (Відкинути звук к)
- Три зайця. Скільки у зайця вух? (два вуха.)
- Хоч не риба, але є і в Дніпрі, і у Десні, і у Дінці? (Звук д)
- Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити м на ч)
- Як записати слово «робота» п’ятьма літерами? (Праця)
У якім числі стільки ж цифр, скільки букв у його назві? (Сто – 100)
Тема: Володимир Винниченко. «Федько - халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі.
Мета: допомогти учням розібратися в складнощах характерів та вчинків героїв оповідання; розвивати навички виразного читання, переказу, виділення головних епізодів та деталей, висловлення власного ставлення до прочитаного, обґрунтування своєї думки; сприяти усвідомленню найважливіших цінностей моралі та етики, що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро, порядність, чесність.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань з інтерактивними елементами.
Обладнання: портрет автора, підручники, картки з іменами, визначення типів характеру.

ХІД УРОКУ
1.Привітання.
2.Пароль.
3. Актуалізація опорних знань учнів.
- Кілька уроків тому ми з вами вивчили поезію Лесі Українки «Як дитиною бувало…». Пригадаймо її зараз.
(Учениця читає перші дві строфи поезії)
-А чи замислювалися ви над тим, які ви? Які люди вас оточують? Чи у вашому характері присутні такі риси, як гордість, чесність, справедливість, людяність? Сьогодні на уроці ми намагатимемось усвідомити найважливіші цінності моралі та етики, що роблять людину душевно багатою, щедрою на добро, порядність, чесність.
4. Оголошення теми і мети уроку.
Тема нашого уроку: Володимир Винниченко. «Федько - халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі.
5. Завдання уроку та очікуванні результати.
- На уроці ми з вами визначимо риси характеру Федька, які вирізняють його з кола друзів – однолітків, прокоментуємо їх. Висловимо своє ставлення до нього. Порівняємо Федька і Толю, зробимо відповідні висновки. А ще, я сподіваюсь, наша сьогоднішня розмова залишить добрий слід у душі в кожного із вас.
6.Перевірка домашнього завдання.
- Вдома ви повинні були підготувати виразне читання уривків, які вас найбільше вразили або сподобались. Зачитаймо їх.
(Діти зачитують уривки, пояснюють, чому саме цей уривок обрали.)
- Дякую за гарні відповіді.
7.Узагальнення і систематизація знань.
- На минулому уроці ми навчилися розрізняти головних і другорядних персонажів. То хто ж головний герой оповідання і чому?
Характеристика Федька.
- Отже, головною дійовою особою є Федько. А який він? Згадаймо, як поводиться хлопчик під час гри в піску?
(Відповіді дітей)
- А як він веде себе під час запуску змія дітьми?
(Відповіді учнів)

- Як поводить себе підліток, коли батько карає його?
(Діти відповідають, зачитуючи відповідні уривки)
- А як ставляться до головного героя батько, мати, товариші, а сам автор? За допомогою яких художніх засобів змальовується Федько в оповіданні?
- Яким ви побачили Федька на річці, коли він рятував Толю?
- У чому ж незвичність поведінки хлопчика?
(Федько непередбачуваний, іноді недобрий, але благородний, чесний, справедливий, здатний на самопожертву.)

- Діти, на дошці ви бачите ім’я нашого героя. Напишіть, будь ласка, слова, з якими асоціюється у вас цей хлопчик.
(Гронування. (Ім’я написано зеленим кольором.))
Характеристика Толі.
- А зараз знайдіть і прочитайте опис зовнішності Толі. Яку поведінку хлопчика можна передбачити, виходячи з цього опису?
- Чи викликає у вас симпатію Толя? Чому?
- Зачитайте діалог Федька і батька Толі, який свідчить про порядність першого і ницість другого героя.
- Запишіть на дошці слова, з якими у вас асоціюється Толя.
(Гронування. (Ім’я написано червоним кольором))

- А чи помітили ви, якими кольорами написані імена хлопчиків? Як ви думаєте, що символізують у нашому випадку ці кольори?
(Червоний колір, яким написано ім’я Толя, начебто застерігає нас, промовляє, що не можна чинити так, як Толя. А зелений, як світло світлофора, відкриває нам дорогу до доброти, чесності, благородства, дружби).
Робота в зошиті. ???
- Слова, з якими асоціюються у вас хлопчики, різні. А чи є у них щось спільне? Запишіть, будь ласка, у зошити спільні і відмінні риси цих дійових осіб.

Проблемне запитання. «Мозковий штурм» або робота в парах.
- А зараз уявіть, що ви знаходитесь на березі річки, по якій іде крига. Подумайте, які слова, знаючи тип характеру обох підлітків, ви б сказали хлопцям, щоб зупинити їх, застерегти від необдуманих кроків, попередити події, які призвели до трагедії.
(Діти працюють у парах або самостійно, самостійно ж обираючи і адресата мовлення) або відповідають на питання:
- Яка людина могла б вирости з Федька, а з Толі?
- Чому навчило вас це оповідання?
- Чи хотіли б ви мати такого друга, як Федько?



8.Підведення підсумків.
- На підсумок уроку я пропоную вам зіграти у гру «Впіймай слово». (Риси характеру, притаманні Федькові, діти «ловлять», плескаючи у долоні ).
- Дякую, я пересвідчилася, що ви розібралися у складнощах характерів хлопчиків, усвідомили найважливіші риси, які повинна мати кожна людина. Такі як доброта, чесність, відданість, відчуття дружби, справедливість.
- Я бажаю вам, щоб всі ті чесноти, які ви спіймали сьогодні у свої долоньки, стали вашими і ніколи не перетворились на ті, які ви пропускали.

9.Оцінювання. Дякую всім за роботу….Оцініть, будь ласка, свою роботу на уроці, за допомогою карток самооцінки.
10. Домашнє завдання.
1.Виписати в зошит художні засоби, за допомогою яких замальовується Федько.
2. Підготувати усну розповідь на тему «Який слід у моїй душі залишило знайомство з Федьком – халамидником?».











Картка самооцінки

-1бал - 2 бали - 3 бали
1. Пароль – 1б.
2. Поезія – 1б.
3. Виразне читання уривка – 3б.
4. Відповідь під час бесіди – 1б.
5. Інтерпретація кольору – 1б.
6. Робота в зошитах – 2б.
7. Робота в парах – 2б.



Картка самооцінки

-1бал - 2 бали - 3 бали
1.Пароль – 1б.
2. Поезія – 1б.
3.Виразне читання уривка – 2б.
4.Відповідь під час бесіди – 1б.
5.Інтерпретація кольору – 1б.
6.Робота в зошитах – 2б.
7.Робота в парах – 2б.
Урок української літератури 5 клас Тема уроку: Загадки. Особливості жанру й способи творення загадок. Будова й мова загадок Мета уроку: поглибити знання учнів про загадки, розкрити особливості відображення в них життєвих явищ; розвивати образне й логічне мислення, творчі здібності п’ятикласників; виховувати любов до усної народної творчості. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: підручники, робочі зошити, виставка збірок загадок, прислів’їв, приказок, листи паперу, олівці, комп’ютер, проектор, екран. Хід уроку. І. Актуалізація опорних знань. 1. Робота з картками (додаток 1). 2. Фронтальне опитування.  Який вид народних творів називається прислів’ям?  Назвіть основні особливості прислів’їв.  Що таке приказка?  Чим прислів’я і приказки подібні і чим відрізняються?  На які теми створено прислів’я?  Чого вони навчають?  Яку роль виконують прислів’я й приказки у мові? 3. Перевірка домашнього завдання. Вдома ви повинні були написати твір-мініатюру на тему одного з прислів’їв (за вибором). Давайте послухаємо, як поралися з виконанням цього завдання учні класу. Читання двох-трьох творів-мініатюр за бажанням учнів. Перевірка якості завдання на картках. Оцінювання роботи учнів. ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу. 1. Бесіда. Скажіть, чи сподобалося вам вивчати такий жанр фольклору, як прислів’я та приказки? Чим саме? А зараз, давайте звернемо увагу на епіграф уроку. (Додаток 2, слайд 1). Що являє собою цей вислів? Як ви думаєте, про який жанр усної народної творчості в ньому йде мова? Тож саме про загадки, про народну мудрість, закладену в них, ми й вестимемо мову на нашому уроці. Учні записують в зошити тему уроку. (Додаток 2, слайд 2). Повідомлення завдань уроку. (Додаток 2, слайд 3). Загадки, подібно до прислів’їв і приказок, створювалися дуже давно і були пов’язані з щоденним життям людей. Вони прожили довге життя, яке вимірюється тисячоліттями. Загадки охоплюють майже весь людський світ, усю природу, господарське, виробниче життя людини. Від уміння відгадувати загадки часто залежала доля людини. Так загадки дійшли до нашого часу. Їх загадують під час свят, конкурсів, вікторин. Багато людей цікавилися й цікавляться збиранням загадок, укладаючи їх у збірки. Ось перед вами виставка збірок загадок, створених відомими українськими письменниками, фольклористами: П.Кулішем, Оленою Пчілкою, А.Метлинським. Звернути увагу дітей на виставку літератури. Як ви гадаєте, а що треба для того, щоб відгадати загадку? Справді, думати, мислити, порівнювати. Отже, сьогодні на уроці ми помандруємо до країни Загадки. (Додаток 2 .,презентація) ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА У дорозі всі стомились, Адже добре потрудились. Тож давайте для розрядки Зробим кілька вправ зарядки. Руки - вгору, руки – вниз, На сусіда подивись. Руки – вгору, руки – вбоки, І зроби чотири кроки. Раз – присіли, два – устали, Пострибали, пострибали. За столи тепер сідаймо, у дорогу вирушаймо. А в чому ж полягає складність розгадати загадку? Як у ній показано зображуваний предмет? (Приховано). Отже, основна особливість загадки полягає в тому, що в її основі лежить метафоричне запитання. Що ж таке метафора? (Додаток 2, слайд 5). Метафора – це перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності. Предмет зображення в загадці називається не прямо, а інакомовно, приховано. Щоб дати відповідь на метафоричне запитання, треба вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. 2. Розгляд побудови загадок. Робота за опорною схемою. (Додаток 2, слайди 6-7)  Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак)  Що то за віконця, що допомагають бачити сонце? (Окуляри)  Опишіть предмети, зображені на таблиці. Що подібне є у зовнішньому вигляді півня і маку?  Які слова в загадці вказують на цю подібність? (Червоний ковпак)  Що допомагає відгадати цю загадку? (Подібність в описі зовнішнього вигляду)  А яка ж подібність між окулярами і совою?  Отже, які є способи приховування задуманих предметів? (Опис зовнішнього вигляду, дії, властивостей; на основі протиставлення)  То що ж називається загадкою? (Додаток 2, слайд 8). Загадка – невеликий твір, в якому в прихованій формі описується задуманий предмет, котрий слід відгадати. 3. Опрацювання статті підручника «Про загадки».  Як читаються і промовляються загадки?  Які слова слід виділяти у загадці?  З якою інтонацією промовляються загадки? 4. Робота в групах за окремими завданнями. (Додаток 3) 5. Розгадування кросворду. (Додаток 4) Давайте зараз виразно прочитаємо загадки – завдання кросворду, відгадаємо їх і знайдемо ключик у виділених клітинках, який підкаже нам, різновидом чого є загадки. Отже, загадки – це різновид фольклору (усної народної творчості). А фольклорні твори пов’язані між собою: у казках використовуються прислів’я та загадки. Які ви пам’ятаєте казки із вживанням загадок? Назвіть їх. Також формою і змістом загадки близькі до прислів’їв і приказок. Свідченням цього є взаємоперетворюваність одного жанру в інший. Приклад. (Додаток 2, слайд 6) ІІІ. Закріплення одержаних знань. (Додаток 2, слайд 7)  Який твір називається загадкою?  Про що складають загадки?  Назвіть основні особливості загадок?  Чим загадки подібні до прислів’їв і приказок? IV. Оцінювання роботи учнів на уроці, мотивація оцінок. V. Домашнє завдання. (Додаток 2, слайд 8) Вивчити напам’ять п’ять загадок (на вибір) або скласти три загадки самостійно. Скласти план статті підручника «Про загадки». Додаток 1 Картка 1 1. Визначити, які з наведених висловів є прислів’ями, а які – приказками (усно). Хто чисте сумління має – спокійно спати лягає. Кожному мила своя сторона. Осінь на строкатому коні їздить. 2. Дібрати до наведених виразів приказки, які б відтворювали зміст даних висловів (письмово) Говорить впевнено – Говорить гарно – Картка 2 1. Перебудувати прислів’я в приказки (письмово). Мудрим ніхто не вродився, а навчився – За двома зайцями поженешся – жодного не спіймаєш – 2. Відрізнити прислів’я від приказок, казкових висловів, побажань (усно). Ні в казці сказать, ні пером описать. Хто рано посіє, той рано пожне. Додаток 2 Слайди до уроку Слайд 1 Слайд 2 Слайд 3 Слайд 4 Слайд 5 Слайд 6 Слайд 7 Слайд 8 Слай 8 Додаток 3 Робота в групах Завдання групі 1 Зробити зарисовки, які б відображали зміст загадки та її відгадки: Посеред двора стоїть гора: спереду вила, а ззаду мітла. Завдання групі 2 Зробити зарисовки, які б відображали зміст загадки та її відгадки: По морю, по морю золота тарілка плаває. Завдання групі 3 Зробити зарисовки, які б відображали зміст загадки та її відгадки: Сам худ, а голова з пуд. Додаток 4 Кросворд Ф 1 2 3 4 5 6 7 1. Дві тополі донизу вершинами ростуть. (Коси). 2. Десять хлопців на спинах крижинки несуть. (Пальці). 3. Язика не має, а розповідає. (Письмо). 4. Зелене теля на прив’язі товстіє. (Кавун). 5. Куди мені треба, туди й полечу, там і заговорю. (Лист). 6. Сам ще далеко, а круглі чорні вже добігли. (Очі). 7. Не розбивши горщечка, не з’їси кашки. (Горіх).

четвер, 4 грудня 2014 р.

Я щоранку  заходжу в клас
На дитячих обличчях-усміх.
Що я варта, діти, без вас
Ви- натхнення моє і успіх.
             За плечима сивіють роки
             Але й досвід приходить з роками.
             Що я варта без вас, дітлахи,
           Я в безмежнім боргу перед вами.
Щоб любові вогонь не згас,
Щоб віддать дітям серце і душу,
Я щоранку заходжу в клас.
Я- учитель! Я вчити мушу.